Експертиза почерку та підпису. Почерк містить у собі своєрідно закодовану інформацію про особистість людини, про обставини й умови виконання рукопису. Завдання особи, що досліджує рукопис, полягає в тому, щоб одержати максимальний об’єм відомостей, корисних для розслідування і судового розгляду.
У цілому можна вважати, що розшифровування інформації, що міститься в почерку, одержання можливо більш повних даних про особистість виконавця тексту є основною метою почеркознавчого дослідження.
За останні два десятиліття криміналісти провели велику дослідну роботу відносно подальшої розробки наукових основ почеркознавчої експертизи. Багато напрямків судового почеркознавства отримали глибоке і всебічне наукове освітлення. Зокрема, чимало зроблено по розробці теоретичних основ судового почеркознавства, з’ясовуванню фізіологічних і психологічних процесів, пов’язаних із письмом. Розроблені й успішно впроваджені в експертну практику нові класифікації ідентифікаційних ознак письма, початі серйозні спроби визначити ідентифікаційну цінність ознак почерку. Значно просунулася розробка проблеми усталеності ознак почерку. Встановлено, наприклад, які ознаки почерку в залежності від характеру перекручування залишаються стійкими і які піддаються зміні; визначений ступінь впливу так званих природних змін у почерку на усталеність його ознак у залежності від різноманітних умов письма; вивчені вікові зміни в почерку; удосконалені методики дослідження письма лівою рукою, текстів, виконаних з імітацією друкарським і типографським шрифтам тощо. Ведуться розробки математичних методів дослідження почерку, використання комп’ютерної техніки в почеркознавчій експертизі.
Ці дослідження, що збагатили криміналістику, спрямовані на розробку й удосконалювання методів ідентифікації особистості по письму. Проте письмо є не тільки носієм ідентифікаційної інформації про особу, що писала. У ньому відбиваються і психофізіологічні властивості особистості, і умови, у яких протікає процес письма. Письмо є продуктом вищої нервової діяльності людини, тому “дошкульно реагує” на зовнішні і внутрішні зміни. Розробка методів, за допомогою яких можна було б виділити інформацію про змінені зовнішні і внутрішні умови письма, є одним з найбільш актуальних завдань на сьогоднішній день.
Досягнення криміналістики є об’єктивною передумовою для проведення неідентифікаційних почеркознавчих досліджень. Проте ця галузь почеркознавства ще не стала об’єктом спеціального і глибокого вивчення. Є лише окремі статті і повідомлення з цих питань. Тим часом у слідчій і судовій практиці усе частіше виникає необхідність вирішення питань неідентифікаційного характеру, і тому розробка методів таких почеркознавчих досліджень являє собою важливе завдання як у теоретичному, так і в практичному відношенні.